RSS

rotten tomato

15 Гру

вирішив в одному пості викласти відразу три огляди-відгуки – два фільми і одна книга.

і так, розпочнемо з Інтерстеллара.
Спочатку я було залупився, і категорично зайняв позицію – фільм не так уж, і провів аналогію з аватаром, по якому фапали на форумах і у відгуках, і який насправді вийшов так собі. Настільки був впевнений в цій позиції, що навіть відмовився підти подивитися – що ж він являє собою в дійсності.
Проте час ішов, касові збори росли, відгуки не мінялися..Тут ще й сама доля дала мені знак – на роботі вимкнули світло, і нас посеред дня розпустили по домівках. до сеансу в мене було години дві. Все обмізкувавши, вирішую таки підти. Чудовість денного сеансу ще й в тому – що людей не багато, і відчуття – наче ти вдома дивишся – краще відчувається атмосфера. може тому, а може й через те, що принципово пішов сам і не відволікався на ліві думки – в мене склалося наступне враження про фільм,  і піди я як всі на прем*єру – фільм міг би отримати на 1-2 пункти менше.
ну та що до власне фільму.
візуальна частина – ляпота – нема нарікань. все виконано просто чудово.Само собою – особливо космос, гіперскачки і проча фантастика.

музика – хороша, і повністю підходить. Я б навіть сказав на п*ятірочку, просто не розумію чого саундтрек прямо так боготворять.. мені запамяталась тільки кульмінаційна “s.t.a.y.”. Все інше – чудово, прекрасно доповнює картину, і може й дійсно один з кращих саундтреків, але якщо брати окремо – нічого з розряду “Вау”. Хоча, як для Циммера -дійсно щось новеньке і оригінальне.

гра акторів – на четвірочку з половиною. ГГ на початку – трохи не те пальто, а от в космосі – то його стихія. ну й деякі другорядні, такі як пришиблений доктор на планеті – трохи підкачали.

сюжет – отут окрема історія.Через сюжет у мене виникло двояке відчуття. З одного боку сам задум і філософський підтекст – просто неймовірні.

з іншого – є декілька нестиковок, розвиток іде ривками, багатенько кліше, і взагалі в цілому досить передбачувано – якщо й не по всьому фільму, то деякі моменти так точно просто очевидні (смерть одного з членів екіпажу на першій планеті, безумство і погоня на другій, самопожертвування ГГ і т.д.)

якщо отак зібрати всі ці показники до купи, то фільм десь на 8,5  затягує приблизно.може навіть 9.
але тут є один важливий момент – для мене все вищеописане завжди на другому місці. На першому ж завжди – зворушливість. От якщо вдається фільму пустити мужика скупу сльозу, пройняти його – значить фільм годний. І я вам скажу – нарахував я за весь фільм мабуть моментів 7 таких. Для мене завжди й одного в фіналі вистачає, щоб сказати – крутий фільм. А тут аж цілих 7МОМЕНТІВ! анбелівебл!
+ за рахунок того, що місцями фільм для декого науково-складний, він ще має непогану ревотчабіліті.. та й так через якийсь час приємно було б передивитись, переосмислити….

p/s: один неоднозначний момент, який навіть не знаю, як трактувати…..хепіенд…) ну от не знаю, чи доцільний він тут був.

ну та загалом 10/10 і заслужений кращий фільм як мінімум 2014 року.

 

Хоббіт. тей що 3-й.)
тут все просто – для любителів – звичайно йдіть, хороший фільм. Не любителям – не варто. Мало того, що не любителі все одно перших двох частин не бачили, тож буде важко зрозуміти смисл всього цього, так до того ж як на мене – третя частина вийшла якоюсь найслабшою, чи що. ну якось всього було вдосталь, але відчуттів бракувало. Геть не шкода персонажів. Та й роль більбо якось загубилася. коротше – ні про що, проте епік.

Ті ж трансформери, тільки в рамках фентезійного сеттінгу.

Ох да, всі вже вкурсі – Леголас перестав чітити)

для любителів 8,5-9/10   для звичайних людей 7/10

 

“Жутко громко, запредельно близко”

тут взагалі мінімум коментарів. Така собі настольна книга. і з одного боку ні про що, але в той же час настільки глибокий смисл, настільки….ну я навіть не знаю…просто читаючи – обмізковував кожну сторінку. отак прочитав одну, і поки вантажилась інша -переживав 10000 емоцій, такий незрозумілий клубок – захоплення, відчай, біль, надію…. мабуть тут кожен відчуває щось своє, або й не відчуває взагалі…може навіть так статися – що книжка не для всих. і роблячи огляд на неї – я ні в якому разі не розхвалюю її, набиваючи ціну. до того обирав з понад десятка книг, і прочитавши кожну хоча б на 5-10% я зупинив вибір саме на цій, і зовсім не жалкую.
Сама манера написання ну дууууже сподобалася – особисто я відразу вловив фішку і було до чорта захопливо читати..

і сприймається все -так як є, а не у стилі “тут автор хотів показати…”. Автор показав все так як є – без метафор. мабуть, тримаючи це в голові і отримуєш повне задоволення від книги, хоч вона й сумна до крику..

загалом – сильна книга. дуже.

10/10,  відразу після “жизнь взаймы” Ремарка

 

Advertisements
 
1 коментар

Posted by на 15/12/2014 in Uncategorized

 

One response to “rotten tomato

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: