RSS

lullaby

29 Гру

   IMG_05961

Саме тут, на цьому місці прийшла до мене думка,

яку я проніс через усю подорож, і яка навіть з часом не втратила своєї актульності.

Власне, для мене це й була та істина, заради якої я й пішов в гори.

Я помітив, що тільки тут, в горах, можу дозволити своєму мозку цілком вимкнутись і ні про що не думати.

Взагалі ні про що.

От вдома колись спробував медитацію,

повністю абстрагуватись, вимкнутись — не виходить.

Як максимум — чуєш в своїй голові одну думку —

“ні про що не думай, ні про що не думай……”,

а тут — тиша, абсолютне ніщо.

Власне сама суть не нова, всі кажуть — що в горах ти зустрічаєшся один на один із собою.

Але відчути це особисто — дорогого коштує.

Власне, саме з цього моменту в мене закріпилася і утвердилась думка,

що в гори потрібно ходити самому,

або в крайньому випадку — вдвох/втрьох, не більше.

Адже підти компанією в ліс чи в гори,

з ночівлею чи без — можна й в себе вдома.

А от для очищення думок, душі — потрібна тиша.

Тиша і спокій.

Коли ти сидиш на камінні, яке є невід’ємною частиною чогось великого і самодостатнього,

отої могутності, яка стоїть тут бозна скільки віків, ба!, навіть тисячоліть

– в голову не приходять думки про звичне життя — якимось малозначимим воно виглядає в горах.

І взагалі — все твоє життя — наче покрите отим туманом, який щоранку огортає в свої обійми цнотливі гори.

Бо в цьому суть гірського життя — тут потрібно жити сьогоднішнім днем.

І піклуватись про природу, щоб вона піклувалась про тебе.

Такий собі симбіоз.

Ну й звісно — тут виживає сильний.

Отакі прості правила диктує природа.

А все інше — не важливе. Минуле — не важливе. Майбутнє — невідоме.

Є тільки Ти і Зараз.

Цілком можливо, що цього не зрозуміти навіть місцевим — вони ж бо змалечку увібрали немов губка ці закони,

і, не знаючи різниці, іншого життя — часом не розуміють всих тих туристів,

що, хай ненадовго, вриваються у їхні життя, порушують буденний плин речей.

А туристи приходять сюди у більшості своїй з одною лиш ціллю — побути, бодай трохи, ніким.

Ні добрим, ні поганим.

Ні лікарем, ні менеджером з продажу.

Ні багатим, ні бідняком.

Ні батьком, ні сином.

Пізнати себе в чистому вигляді, без масок і без ролей.

З часом, звичне життя знов змусить тебе приймати якісь догми,

вішати ярлики, дотримуватись певних норм — загалом — бути частиною суспільства.

І ота чистота, вона знов піде у тінь,

але, що важливо — в пам’яті ти назавжди закарбуєш те відчуття свіжості, чистоти власного Я,

і з того часу, коли цей світ почне аж занадто тебе затягувати — твій розум, чи то й душа –

будуть ненав’язливо подавати тобі знаки —

“пора в гори — там ліки”…

фото 22 фото 19 фото 11

Advertisements
 

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: