RSS

cure the plague

25 Січ

обіцяний звіт про зимові Карпати вже на підході, тро часу не вистачає і потрібного натхнення.

сього ж бо, а точніше вчора надумав написати трохи про інше. ну а в силу нинішніх подій в маріуполі – тема стала ще більш обширнішою.

власне, про ситуацію в маріуполі дізнався з дзвінка друга. потім ввімкнув громадське, трохи в*їхав в тему. зара оце ще по ходу випадково 3 дописи на жж-шці прочитав – 2 проросійські, 1 проукраїнський.
цікаво оте все порівнювати. жаль, що тему назвати цікавою важко – все ж люди гинуть. ну та що до цього, я ще повернусь.
так от, хто мене добре знає, той в курсі, що я ще той критик, і дивлюсь завжди на ситуацію з різних боків. ото й спробував і цього разу.

згадав, як в дитинстві розв*язував логічні задачки. і от, одною з них була така цікава, про трьох мудреців, яким лоби вимазюкали вуглиною, поки ті спали. і методика розв*язування задачі була – вжитись в роль, обрати одну із констант і почати рухатись від того. До сих пір користуюсь цим методом в реальному житті.

якщо взяти позицію наших СМІ, що то все ненависна рашка – то в цілому все зрозуміло. правда мотив не дуже чіткий. тут версія Клімкіна, здається, що давав слово на громадськомунайбільш підходяща – путлєр бряскає зброєю і намікає. мол, бойтєсь і ачкуйтє. і не розслабляйтесь. а то й відволікає, поки десь в іншій точці фронту щось мутить, хз.

якщо ж прикинути, що то наші бомбонули – а таке теж звісно виключати не можна, постає питання – для чого? ну перший варіант – недольот і збитий приціл. ну але в такі аргументи я як про наші війська так і про путлєровські – не вірю. ну сучасна техніка, військові- обучені люди, справа серйозна – і так тупить..

значить – спецом? навіщо? для кого? тут два варіанти – або для наших,  щоб всі свідомі загорілись внов патріотизмом і з криками “ще не вмерла” побігли в воєнкоми записуватись добровольцями, або для західних сусідів-друзяк, типу, диви шо роблять тварі, давайте їм яйця знов крутить?
і якщо з патріотизмом все ясно, і трохи не віриться, що такою ціною підвищують бойовий дух, то на останньому можна тро детальніше зупинитися.

Я оце кажу, що х*йло у нас президент. такий же як і вован. такий же, але по своєму. бо президент, паче в такий  час, повинен бути зі стальними яйцями. бо ж коли обирався – знав куди йшов. бо президент – то в першу чергу – головнокомандувач в такі часи.
раніше ж як воно було – головний – той хто найсильніший і найспритніший рубака був. а чого? е, бо то ж мужик справжній значить, має силу і волю, може вести люд за собою, а заодно і відповідальність. і не обов*язково йому бути гарним економістом, чи в посівах розбиратись. для того були і є зараз радники і міністерства.

от я й кажу – наш – х*ло. він без згоди зі сторони – і кроку не зробить. тре ж шоб європа одобрила.хтось скаже – ну так не буде слухати європу – втратимо союзника. а я скажу – у нас їх і так по факту нема. а гроші МВФ – так вони все одно в невідомому нам напрямку діваються. то ото краще б на інших не зиркали, а  вдома міцною рукою лад наводили б.
якщо скажете – що мол, як так, активні дії, танки з авіацією – це ж купа смертей – то подивіться новини. добре так подивіться. а ще краще – подивіться в інтернетах або запитайте в східняків. скільки там в день гине вояк з двох сторін, і скільки мирних людей. десяток – мінімум. За рік – мінімум 5 тисяч. ото вже скоро буде річниця всьго цього, і оголосять хай тільки офіційні дані по загиблим…. а вся ця хрєнь з такими темпами буде ще довго. і люди гинутимуть.от і рахуйте. а гроші МВФ тратять на відновлення донбасу.та шоб ви ними поперхнулись, тими грошима. не відновлюється нічого, бо нема ще що відновлювати. не навоювали.
що ж робити?
я ж і кажу навести лад. Для початку – провести референдум на підконтрольних територіях, хто хоче ще створювати свої інародниє рєспублікі а хто – бути українцем. можна навіть той референдум по типу НР і криму робити 100500% –  нашим же це теж в принципі не в новинку. головне – побільше експертів всіляких запросити – що, мол, все цивільненько і по нормам. ну а там в каптьорці все зробить як треба, якщо народ у нас аж такий дурний, і картина геть не радісна вирисовуватиметься. так ото – референдум – і результат – всі за україну. для чого?  ну щоб потім можна було апелювати, мол, куди ви лізите і стріляєте – тут далі всі патріоти – і крепко обумовити ту сьогоденну лінію кордону. і тут вже два варіанти розвитку – 1й лузерський але в деякому сенсі правильніший – будувать стіну відмежовуватись і забути про той втрачений клапоть – але зберегти життя сотням і тисячам людей (бо ж по факту -ми рік живемо без донбасу  – і поки живі ж, то вже б змирилися та й поготів. всі хто хотіли – звідти всяк вже виїхали, по суті майже нема й кого визволяти, це більше війна за ресурси, лакомий шмат бізнесу). а хто каже, що ми без донбасу не проживемо, бо ж то кормилиця наша, то погляньте на всілякі бельгії, люксембурги і проч. країни, де майже нема власних покладів ані газу з нафтою, ані вугілля. і нічого, живуть в топах. то може не в шахтах щастя?

другий варіант – після референдуму закинути на НР-овські території інфу, що через 2 тижні буде кардинальна зачистка від терористів, будуть викурювати а тому – хто за україну – виїжджайте на територію україни, хто за росію – *здуйте до росії. ну й через певний проміжок часу таки конкретно накрити – і авіацією, і всим-всим що тіко є.постаратись продвинутись якнайдалі  -а в ідеалі – возобновити кордон з росією і  дружно всі потужності країни кинути на то, щоб відмуруватись нахрін від росії. таку собі китайську  українську стіну захерячити. думаю десятком мільярдів туди-сюди, на економіці країни це все одно вже не відіб*ється. головне дійсно ті десятки мільярдів туди вкласти, а не до кишені.

бо ж дивишся в бюджет 2015 і дійсно диву даєшся. такі суми на мвс і проч непотріб викидається. а на реально потрібні речі – геть понти. правду хтось сказав – розформуйте міліцію і даішників –  і ви побачите, що рівень злочинності і дтп все одно майже не змінится. то нахріна тримати стільки ртів і списувати стіко грошей?

але, повертаючись до теми, бомбити звісно ніхто не буде, бо ж тре тримати покер фейс перед європою. Бо ж такий стан справ комусь дуже вигідний. Жаль, нам нема змоги відволіктись від рубежів і сходити ще разок до києва, чайку попити. якщо уроки повторювати, то вони мають властивість засвоюватися.

пост скриптум: мо помітили, що впродовж всього тексту не було  “скорбим”, “пам*ятаємо” “я-маріуполь” і т.д.

їхавши з карпат чудернацькою волею долі занесло мене на одну конференцію в Івано-Франківську. присвячена вона була пам*яті одному журналісту/волонтеру/вояці, зара вже не згадаю точно прізвище, а шукати мені, нажаль, лінь. та отже, до всього того, спілкувались там на загальні актуальні для україни теми. Була там і Настя Станко, хто зна чи не зна – з Громадського.

так ото, якось поміж всього, виникла дискусія з приводу того, чому впали рейтинги перегляду Громадського, і уваги народу до подій в цілому. Сам згадую, як взимку, в дні майданівських воєн крутив Громадське зранку до глибокої ночі. дивився і вдень – тихцем на роботі вмикав і через навушник слухав, і майже щоночі лягав спати годині о 2й чи 3й, бо ж до останнього дивився громадське – для мене на той час – єдине джерело достовірної і оперативної інформації. на лічильнику стабільно за 100 000 глядачів онлайн. сьогодні ж як дивився – то близько 10 000.

ну то я думаю, що виражу загальну позицію і думку з приводу цього – народу дійсно набридло. народ дійсно стомився. а декому й просто було і є пофіг, доки воно особисто не торкнулось. доки він ходить на роботу і спить ситий, в теплі з дахом над головою.багатьом просто боляче. Мені наприклад. не хочу дивитись новини, в яких скажуть що сьогодні загинуло N хлопців. не зрозуміло, за що і для чого. що сьогодні знов лунали вибухи. що знов вкоїли теракт в києві, харькові, львові чи одессі. просто не хочу чути цього. ні слова про війну. бо ж війни як такої – на ділі немає.це ігри дядьків, які занудились на цьому світі.

так і з допомогою на ато – мало того, що не знаєш, кому шлеш ті смс-ки, і ком переводиш гроші, так ще й більшість керується такою формулою – один раз дав – моя совість чиста. мало хто підходить до цього систематично. багато хто навіть взагалі возмущається, що до нового податку на ато, що утримується з зарплат..
коли бачив хлопців на львівському вокзалі – той на ротацію, той до частини під києвом, той – в зону  ато, той – нарешті додому – насправді в мене було тільки два відчуття в серці, які боролись в серці – вдячність за те, що вони там стоять за нас, але ще більше – жаль, за те, що стоячи там вони в більшій мірі – ніби пішаки на дошці якихось гросмейстерів.що вони не підвладні по справжньому всипати перцю і захистити – а тільки грати роль, що їм відведена. що дехто до сих пір воює голими руками, що більшість не згадає про них- живих чи мертвих вже за 10 років, що вонидобровільно або примусово змушені були покинути своїх рідних і близьких.що вони стали заручниками ситуації, в кінці кінців. тому стараюсь і поменше висловлювати оцю свою думку – бо ж вона зовсім не патріотично настроєна і не викликає бажання йти на передову. але комусь йти треба ж . бо загроза – вона ж  таки реально існує, і хочеш чи ні, а воювати з ворогом треба, хай навіть в-пів сили, хай навіть з зав*язаними руками.

Захоплююсь вами і шкода мені вас.

Advertisements
 

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: