RSS

extra day syndrome

05 Кві

illu_article_contentостанні тижні мене накриває так званий синдром зайвого дня…це я сам назву придумав, а як там в офіційній літературі- хз.

раніш таке теж траплялось, але цього разу якось так аж занадто, що навіть підлягає словесному опису.

і да, зразу скажу – це не звична лінь (вона ж бо нікуди не дівалась – цей старічок завжди зі мною=) )  і не очікування відпустки..  власне ж, оце добиваю вихідні, на яких фактично нічим не займався – тобто ж час був вільний, та й відпочив, і виспався..

тут діло в іншому – відчуття ніби загубив 1-2 дні, і тепер ніяк не можу їх наздогнати.. треба і те і інше, по роботі і по дому, в плануванні і в розробці деякої новації та… таке враження, ніби час для всієї цієї роботи минув, і тепер я ніяк не можу його наздогнати… я можу розпочати щось нове, можу пробайдикувати.. я навіть можу сказати, що відносно не втомився від роботи і готовий взятися за неї навіть зараз, у неділю.. а от те що потрібно, що я не зробив свого часу – хатню роботу, роботу з роботи (вибачайте за тавтологію) роботу над своїм майбутнім – намагаюсь наздогнати, та все ніяк…навіть оцей пост в блогах – то перша ластівка. з останньої публікації назбиралось мабуть тем 6 чи 7, і кожного разу мене вистачало тільки на те, щоб занотувати назву наступного посту… все. далі – не можу себе побороти, відкладаю в сторону, ніби не час тому. починаю займатись іншими справами –  важливими й не дуже, але тільки не тими, що в списку “зайвого дня”… мо пишучи це – нарешті прорву отой часовий бар*єр та надолужу все згаєне..

власне, кажучи про екстра-день, я не впевнений, що саме одного дня вистачить. скажімо так – якщо я завтра вирішу на тиждень взяти відпустку – навряд чи я зроблю те, що збирався. тут бо більше справа не в часі, як такому, хоча й його бракує.. тут діло в ментальності швидше…

якщо прийде натхнення, думаю я при бажанні дійсно б за день впорався.. але ж.

і тут ще така штука паралельно в голову лізе – що мало того що звик марнувати час, так ще й дуже часто марную його для когось..роблю марудну роботу, від якої не отримую задоволення.. і не стільки іноді тої роботи, скільки втраченого часу в рутині – поїдь туди, подумай над тим, не пропусти то.. особливо кидаються в очі всілякі святки…тижні підготовки “до”, заради кількох годин не зрозуміло чого… озираючись назад – ще з нового року зародився один проект. пройшло 3 місяці, а я на одному місці..згадую всі свої вихідні, щоб виявити, куди ж тікає час на творіння – і знаходжу тільки беззмістовну метушню заради “наступного нічого”…навіть окололюбовні дії в житті відсунув на 2-й план..
така от ціна життя у соціумі – “с волками жить – по-волчьи выть”.. чи якось так. дуже вже ми звикли до всих тих шаблонів, що нам нав*язуються..

ну та думаю, погодка наладиться і мене прорве – то наздожену то все втрачене, чого і вам бажаю, якщо теж таким страждаєте)

Advertisements
 

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: