RSS

“17 миттєвостей Сакартвело”, або довгий, нудний та суцільно суб’єктивний погляд на сучасну Грузію -3

27 Чер

частина третя, попередня частина тут, початок тут

ночувалося у підніжжя льодовика зимно, вночі ледь не мінусова температура була, проте нічні пейзажі – це щось просто фантастичне! шкода камера не могла передати ту красу – на небі ні хмаринки, місяць майже уповні – другий день як почав спадати, і білосніжні коллоси, що нависли над тобою…. ген там в небі порозкидало зорі, а поряд з усіх боків гуркочуть потоки води, що й вночі не втомлюються низпадати з проталин та струмків, вітер доносить морозний подих сніжної величі природи…. дивовижна краса та атмосфера!

на ранок почали хутенько збиратись –  це мабуть одні з найшвидших і ранніх наших зборів.  поспішали по-перше через те, що після обіду сюди мали знов завітати дощі, і на довго, тож застряти на декілька днів в холоді та під дощем якось не хотілося… по-друге, наші нові знайомі з польщі мали сьогодні їхати назад до местіа, тож у нас жевріла надія знову застопити їх, адже район ушгулі досить таки тупиковий, і піймати попутку складно –  в основному таксішки і тур-буси тут розсікають

IMG_5966

йдемо назад

IMG_5967

вже котрий дружбанька напрошується супроводжувати нас

IMG_5971IMG_5972IMG_5976IMG_5977IMG_5982IMG_5983

 

дійшли до точки стопу досить швидко. сам стоп зайняв хвилин 30 – нас підібрав мітцик деліка  -основний транспорт гірських  бомбіл, туристичних кантор і місцевих. нам пощастило, їхали місцеві – викладачі з ушгульської школи їхали до местіа на концерт, а це саме день незалежності грузії до того ж був. то ж ми чудово так докотили до местіа з чудовими людьми.

 

20160526_115722_HDR

вид на Чівбіані і гори Тетнульд та Гістола

 

 

в местіа ми довго не затримуючись спочатку застопили колоритного грузина з вусами і шикарною дівчиною до Латалі, а потім почали підніматись до обіцяної георгієм гори обітованної) заодно набрали його щоб він скоординував нас – виявилось що він саме вдома, то ми зустрілись і він нам все детально розповів. швидкий, хоч і втомливий спурт, і ми біля гарету, як його назвав Гергій, а по-нашому пастуші стаї.

IMG_5985

на галявині по центру ми ночували в другий день приїзду до сванетії. ближня зліва гора – й досі припорошена снігом – пішовши туди мали б проблеми.

IMG_5988

одна із точок чек-пойнтів які нам перелічив Георгій – озеро-болотце

IMG_5990

SAMSUNG CSC

наша хатина та дорога на вершину

SAMSUNG CSC

наша галявина

SAMSUNG CSC

ліжка жахливі, та й загалом хата в жахливому стані, то ж поставили в середині палатку.

розмістилися в будиночку, я зганяв за водою – це до речі не близько, туди-назад займало пів години, приготував вечерю та й вклались спати під стук дощу по даху, під шурхотіння чи то пак точіння дерева шашеллю і під бігання мишей.. ну й вночі ще 2 бички боки чухали об вугол, то та хата ледь не розвалилась))

SAMSUNG CSC

наші дружбани)

 

до слова два дні вони з нами там тусили – і ніхто за ними не приходив..

наступного дня провів розвідку вершини, щоб на наступний ранок здійснити підйом і побачити те “зарождение мира”..

IMG_5992

IMG_5996

решту дня провели граючи на барабані та просто втикаючи на пейзажі

 

IMG_6010IMG_6013IMG_6014IMG_6019

на ранок попри погану погоду все ж вирушили на вершину… нууу, що сказати – чи то у нас були завищені очікування, чи то таки погода підвела, та все ж – гарно, але не бест оф сванетія

 

IMG_6021IMG_6039

SAMSUNG CSC

SAMSUNG CSC

SAMSUNG CSC

IMG_6036

Stitched Panorama

Stitched Panorama

отак за пів-годинки оглянувши всі краєвиди ми повернулись назад, спакувалися, зателефонували Нані, сестрі Еки,  що мала нас прийняти в кобулеті та вирушили вниз в Латалі.

там я збігав до Ксенії Парджиані, що тримає хостел і приторговує сванською сіллю гарної якості. як виявилось, днем раніше іноземці забрали велику партію, і нічого не лишилось.. проте бабуся (чи то мати Ксенії, чи то свекруха) таки знайшла заначку) порадувала мала Ксенії – Дарья, кумедна дівчина, гралась з впертою кізочкою що бігала по стінах будинку) повернувшись до Аліни почали стопити. спочатку нас підкинули до повороту на мазері, а через пів-години й взагалі підполковник погранзастави Пато забрав нас і завіз аж за Зугдіді. перед тим маршрутчик торгувався щоб забрати нас. я збив ціну майже втричі, він погодився, але я все одно відмовив) просто було цікаво, на скільки далеко вони можуть зайти у своєму бомбілові і яка ж реальна ціна проїзду..

 

отож, таким чином із сванетією було покінчено…….

 

продовження наших блукань-страждань можна прочитати тут

Advertisements
 
5s коментарів

Posted by на 27/06/2016 in Uncategorized

 

5 responses to ““17 миттєвостей Сакартвело”, або довгий, нудний та суцільно суб’єктивний погляд на сучасну Грузію -3

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: