RSS

“17 миттєвостей Сакартвело”, або довгий, нудний та суцільно суб’єктивний погляд на сучасну Грузію – 5

28 Чер

частина п’ята,

4 частина, 3 частина , 2 частинапочаток тут

 

першим, хто виказав бажання підвезти нас був дальнобійник на фурі, однак через непорозуміння та його нетерплячість він так і поїхав без нас. наступними були троє хлопців, що прямували до тбілісі. вони погано володіли російською, проте один з них – більш менш знав англійську.

довезли вони нас до Самтредіа. звідтіль ми пішочком пройшли до його кінця. в цей час нас супроводжував Валерій, та все зазивав до себе в гості (як нам з Аліною здалося – не зовсім щиро). Зате точно щиро пригостив нас отими штуками полуабрикосами)

там ми застопили дядьку, що їхав в сусіднє село, але ми йому так сподобались, що він довіз нас аж до Хоні. Звідтам до Матходжи підкинули батько з сином, а вже звідти і до самого каньйону – Едік – також дуже щирий та відкритий дядька. він із тих небагатьох, хто не соромився говорити про все й на чистоту. саме його слова підтвердили загальне моє бачення грузії, але про то – трохи пізніше.

прибувши на мартвільський каньйон ми виявили, що до липня він буде ще зачинений на реконструкцію та облагородження. а простіше – щоб там можна було “культурно стригти овець”.

то ж не маючи вибору ми відправились трохи нижче за течією та хоч частково компенсували види каньйону.

IMG_6225IMG_6237IMG_6241IMG_6242IMG_6253

SAMSUNG CSC

IMG_6258

тут же поряд заночували, а перед тим – познайомились із місцевими Шако, Іраклі та Дато. знайомству передувала невелика плутанина, але потім ми оцінили грузинську гостинність та братерство) не знаю, як і про що ми тріщали до глибокої ночі, при тому що вони знали слів 15 російською і 10 англійською, а я в свою чергу – 15 по грузинськи, але знаю те, що після великої кількості випитої чачі на ранок голова не бобо, але хрєново все одно)) пізніше навіть довелося рятувати старого бутилочкою боржомі

і да, тут же на каньйонах ми вперше побачили місцевих світляків – не знаю, в україні мені попадались лише класичні світляки, а ці ж в свою чергу постійно мигали, ніби як при терті кременю у запальничці

чирк, чирк, чирк….і так десятки навкруги..)

на ранок ми дізналися, що тут поряд, буквально в ста метрах від нас ночували також українці. що подорожують на байках, і від’їхали буквально за три хвилини до того, як ми піднялися з каньйону..

застопили до мартвілі, а потім далі, до абаші – цього разу нас підкинув харизматичний Тімур, який також мав цікаві погляди на життя, та все що відбувається довкола.

в Абаші, доки я ходив за своїм спасінням  мінералкою, до Аліни вже причепилися поліцейські і були готові пов’язати її щось намагалися чи то дізнатися, чи то донести.. поки я підійшов ніби все вже розрулилось і ми почали збиратись та йти, коли поліцейські знов маякнули щоб ми стояли.. поліцейський ще раз запитав вере ю гоінг, мазафака? куди ми прямуємо. я йому пояснив, що ми їдемо з мартвілі до мцхети. він переговорив з іншим поліцейським – водієм, і вони дали нам вказівку закинути рюкзаки в борт позашляховика, а самим – вмощуватися на задньому сидінні.. ось так, з мигалками, і місцями з сиреною, і вже точно з вітерцем нас підкинули копи до виїзду із самтредіа, де було гарно стопити в напрямку тбілісі.

декілька разів нас могли взяти до кутаїсі, в тому числі одного разу просто міровий дальнобійник на фурі, але ми шукали прямий рейс на тбілісі, і вже за 15 хвилин нас підібрав прикольний дядько, який нагадав мені мого знайомого Мераба. протягом подорожі той пригощав нас кнедликами, а Аліна мала можливість поговорити по телефону з його дочкою.))

загалом гарно так доїхали до передмістя мцхети і розвилки, звідки ми мали вирушати до казбегі.

спочатку підкотили до жинвальського водосховища разом із Сосо, засновником і директором Aragvi Adventure Center , далі нас на борт взяли трохи стрьомні, але насправді дуже круті дядьки які доставили нас майже до Гудаурі, а потім ще й допомагали застопити машинку далі (не брєзгуючи ні рейсовими автобусами, ні вантажівками в яких нема вільного місця)))

IMG_6268

не зміг не запостити цю колективну фотку)

SAMSUNG CSC

чувак працює за нас)

SAMSUNG CSC

 

IMG_6263

тим часом я знайшов місце для своєї майбутньої дачі в грузії))

наостанок, коли сонце почало сідати за гори і ми відправили додому наших нових друзів грузин нам пощастило застопити молодого осетина, який і довіз нас до степанцмінди.

20160529_111856_HDR20160529_114556_HDR

там ми швиденько розбили наш кемп в парковій зоні та заночували.

IMG_6286

Stitched Panorama

вид із нашого “готелю”

на ранок у повному спорядженні пішли до гергетської церкви. на початку – як завжди ложка дьогтю та магії – знов по gps-у дорога є, а на місці – розрита в хлам.проходимо далі, місцевий каже – наліво. йдемо наліво, прямо бачимо багато автівок і крутецьку гору зі стежкою. справа бачимо мітку та стежку, що ховається в деревах. йдемо направо, звіряюсь з навігатором, той каже, що тут дійсно є хрінова, але стежка. піднімаємось, але вже через 20 метрів – колючим дротом обнесено. правда тут таки й дірку умільці проробили, щоправда потрібно ловко так звиватися, щоб протиснутись, а у нас рюкзачки ж. ну та бозним. скидаємо, пролазимо, йдемо далі. за нами вже така велика група з росіян..взяли з нас приклад. далі вийшли на наїжджену дорогу – по ній йти простіше.за годину з гаком дійшли таки.

Stitched Panorama

IMG_6289IMG_6296IMG_6298IMG_6303IMG_6306IMG_6307IMG_6311

спускались вже повністю цвільною дорогою

IMG_6314IMG_6315IMG_6317

більше в цьому регіоні нам нема чого робити – дощі та погода в цілому знов вносять свої корективи. за пів-години стопимо чоловіка, що їде саме то тбілісі. він трохи з похмелу, тож розмова не дуже клеїлась, хоча чувак прикольний такий, харизматичний

IMG_6318IMG_6321IMG_6323

SAMSUNG CSC

SAMSUNG CSC

SAMSUNG CSC

SAMSUNG CSC

грузинська воєнна дорога – по своєму найкрасивіша  з тих, що я бачив

SAMSUNG CSC

SAMSUNG CSC

SAMSUNG CSC

SAMSUNG CSC

жинвальське водосховище дуже мальовниче і нагадує море серед якого – острови

ось так ми закінчили зі ще одною сторінкою нашої подорожі, та вирушили до столиці.

 

вже набридло друкувати і монтувати це все до купи, та якщо хтось це читає та бажає добавки, то ось, будь ласка, продовження тут..

Advertisements
 
3s коментарів

Posted by на 28/06/2016 in Uncategorized

 

3 responses to ““17 миттєвостей Сакартвело”, або довгий, нудний та суцільно суб’єктивний погляд на сучасну Грузію – 5

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: